Іскусственный інтелект: авторські права, майнові права та правомірність його використання

Сучасний розвиток технологій ставить перед юристами дедалі складніші питання. Одним із найактуальніших є визначення правового статусу штучного інтелекту (ШІ) та регулювання результатів його діяльності. Хто є автором створеного контенту? Кому належать майнові права? Чи можна притягнути штучний інтелект до відповідальності? Ці питання активно обговорюються не лише в наукових колах, а й у практиці судів різних країн.

1. Штучний інтелект і право: де проходить межа?

ШІ сьогодні здатен створювати тексти, картини, музику, програмний код, патенти — усе, що традиційно вважалося результатом творчої діяльності людини. Однак чинне законодавство більшості країн, у тому числі України, визнає автором виключно фізичну особу.

Відповідно до статті 433 Цивільного кодексу України, автором є особа, творчою працею якої створено твір. Штучний інтелект не має правосуб’єктності, не може мати намірів, волі чи усвідомлення — тобто не здатен бути автором у юридичному сенсі.

2. Хто ж є автором твору, створеного штучним інтелектом?

У більшості випадків автором визнається людина, яка використала ШІ як інструмент. Це може бути програміст, оператор системи або замовник, який поставив задачу і визначив параметри генерації.

Юристам варто пам’ятати: якщо твір створено виключно ШІ без суттєвого втручання людини, такий результат може не визнаватися об’єктом авторського права взагалі. Це створює прогалину у правовому полі, адже відсутність охорони може призвести до вільного копіювання та комерційного використання без згоди “створювача”.

3. Майнові права на твори, створені ШІ

Якщо результат вважається об’єктом авторського права, то майнові права належать автору або особі, якій вони були передані за договором.

У разі використання комерційних платформ (ChatGPT, Midjourney, DALL·E тощо) майнові права визначаються умовами користувацької угоди. Наприклад, OpenAI надає користувачам право використовувати згенерований контент у комерційних цілях, але з певними обмеженнями.

Важливо: бізнесу варто завжди зберігати умови використання сервісу, адже саме вони можуть підтвердити або спростувати право на використання результатів ШІ у комерційній діяльності.

4. Чи можна захистити ШІ-продукти в Україні?

Українське законодавство ще не має окремого регулювання штучного інтелекту. Проте існують механізми опосередкованого захисту:

• охорона результатів як комп’ютерних програм або баз даних;

• захист комерційної таємниці, якщо ШІ використовується для обробки власних алгоритмів;

• застосування патентного права до технічних рішень, у створенні яких ШІ відігравав допоміжну роль.

Проблема полягає у тому, що відсутність прямої норми створює ризики судових спорів між замовниками, розробниками та користувачами ШІ.

5. Відповідальність за дії ШІ

Чи може система нести відповідальність за порушення авторських прав або збитки? На сьогодні — ні. Відповідальність покладається на людину або юридичну особу, яка володіє або керує системою.

Наприклад, якщо ШІ створив зображення, що порушує авторські права, відповідальність нестиме користувач, який це зображення згенерував і розповсюдив.

Таким чином, будь-яке використання ШІ має супроводжуватись належним аудитом ризиків і дотриманням принципу обережності — перевіркою контенту на унікальність, авторство, відповідність ліцензіям.

6. Європейський підхід: шлях до регулювання

У 2024 році Європейський парламент ухвалив AI Act — перший у світі всеосяжний закон, який визначає рівні ризику застосування ШІ та обов’язки розробників.

Україна, як держава-кандидат до ЄС, також має адаптувати своє законодавство. Очікується, що найближчими роками з’являться:

• визначення понять “система штучного інтелекту”, “автоматизоване прийняття рішень”;

• вимоги до прозорості алгоритмів;

• правила щодо відповідальності та прав власності на результати діяльності ШІ.

7. Рекомендації для бізнесу

1. Фіксуйте авторство — зазначайте, хто саме ініціював створення контенту за допомогою ШІ.

2. Зберігайте дані генерації (запити, параметри, дати). Це може стати доказом у разі спору.

3. Оновлюйте політики інтелектуальної власності у договорах із підрядниками.

4. Перевіряйте комерційну придатність контенту, створеного ШІ, особливо для маркетингу, реклами та IT-продуктів.

8. Висновок

Штучний інтелект відкриває перед бізнесом і юристами нову епоху можливостей, але водночас створює юридичні виклики, які потребують зваженого підходу.

На сьогодні головне правило залишається незмінним:

“Відповідальність за результати діяльності ШІ завжди несе людина.”

Українське право лише починає адаптацію до реалій цифрової економіки, і вже найближчими роками питання авторських та майнових прав у сфері ШІ стане ключовим для судової практики, IT-компаній і креативних індустрій.