Легалізація електронних грошей в Україні: нові правила фінансової епохи

У сучасному світі цифровізація охопила всі сфери економіки, і фінансовий сектор не став винятком. Електронні гроші — це вже не футуризм, а реальність, яка формує нову фінансову інфраструктуру держави. Україна, яка прагне інтеграції до європейського ринку, активно розвиває правові механізми регулювання обігу електронних грошей. У цій статті розглянемо, що означає легалізація електронних грошей, які зміни внесено до законодавства, хто може їх випускати, та як це вплине на бізнес і громадян.

1. Що таке електронні гроші?

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» №1591-IX, електронні гроші — це грошова вартість, яка зберігається в електронній формі, приймається як засіб платежу іншими особами, ніж емітент, і є зобов’язанням цього емітента щодо їх погашення.

Простіше кажучи, електронні гроші — це аналог готівки або коштів на рахунку, але у цифровому форматі. Вони дозволяють здійснювати платежі, покупки, перекази без використання паперових грошей чи банківських карт.

2. Еволюція правового регулювання

До 2022 року електронні гроші в Україні існували, але правова база була застарілою. Регулювання здійснювалося переважно на рівні нормативних актів НБУ, без системного закону, що створювало правову невизначеність.

Ситуація змінилася після ухвалення Закону «Про платіжні послуги», який набрав чинності у 2022 році. Він:

• визнав електронні гроші повноцінним платіжним інструментом;

• визначив порядок випуску, обігу та погашення;

• дозволив не лише банкам, а й іншим фінансовим установам та небанківським постачальникам платіжних послуг бути емітентами;

• створив умови для інтеграції України до європейського фінансового простору (PSD2, E-Money Directive).

3. Хто може випускати електронні гроші

Наразі право емітувати електронні гроші мають:

1. Банки, які отримали відповідну ліцензію НБУ.

2. Небанківські фінансові установи, які пройшли процедуру авторизації.

3. Фінтех-компанії, що відповідають вимогам до платіжних установ.

Емітент повинен:

• забезпечити повне покриття електронних грошей реальними коштами на окремих рахунках у банках;

• вести облік операцій і гарантувати можливість обміну електронних грошей на фіатну валюту;

• мати прозору структуру власності, систему захисту персональних даних і кібербезпеки.

4. Як відбувається обіг електронних грошей

Обіг електронних грошей включає такі етапи:

1. Користувач купує електронні гроші у емітента (зазвичай через банківський переказ або картку).

2. Емітент зберігає їх на електронному рахунку користувача.

3. Користувач може здійснювати платежі або перекази іншим особам, які приймають електронні гроші цього емітента.

4. У будь-який момент користувач має право погасити електронні гроші й отримати грошовий еквівалент у гривні.

Для обліку таких операцій створюються електронні гаманці — спеціальні рахунки в інформаційній системі емітента.

5. Податкові аспекти використання електронних грошей

На сьогодні електронні гроші прирівнюються до безготівкових розрахунків, тому операції з ними підлягають загальним податковим правилам:

• Платники податку на прибуток відображають рух електронних грошей як фінансові операції.

• ФОПи на спрощеній системі можуть приймати електронні гроші, якщо це передбачено договором з платіжним сервісом.

• Застосування РРО або ПРРО при розрахунках електронними грошима є обов’язковим у тих випадках, коли це вимагає законодавство (зокрема, при продажу товарів/послуг онлайн).

6. Переваги легалізації електронних грошей

Легалізація електронних грошей відкрила перед економікою низку можливостей:

1. Зручність для бізнесу — швидкі платежі без посередників, зниження витрат на обслуговування банківських рахунків.

2. Фінансова інклюзія — доступ до платіжних послуг для осіб, які не мають банківських карт.

3. Прозорість — усі операції фіксуються в системі, що зменшує ризик відмивання коштів.

4. Інтеграція з міжнародними платформами — створює умови для розвитку e-commerce та IT-бізнесу.

5. Безпечність — використання системи ідентифікації клієнтів (KYC) і протидії фінансовим злочинам (AML).

7. Ризики та виклики

Разом із перевагами легалізація електронних грошей створює низку викликів:

• Кіберзагрози — зростає потреба у захисті платіжних даних від атак.

• Контроль і звітність — посилюються вимоги до емітентів та користувачів у межах фінмоніторингу.

• Податкове навантаження — держава прагне унеможливити тіньові операції.

• Ризик монополізації ринку великими банками або міжнародними платіжними системами.

8. Міжнародний контекст

Україна рухається у напрямку європейської моделі регулювання, аналогічної директиві EU E-Money Directive (2009/110/EC). Це відкриває можливість для взаємного визнання електронних гаманців, а також для участі українських фінтех-компаній на європейському ринку.

Крім того, законодавство передбачає основу для впровадження цифрової гривні (e₴) — державного електронного активу, який може стати частиною грошово-кредитної системи України.

9. Перспективи для бізнесу

Для українських підприємців легалізація електронних грошей — це нові можливості:

• приймати оплату без банківських комісій;

• розширювати продажі в онлайн-сегменті;

• впроваджувати внутрішні корпоративні розрахунки між працівниками чи партнерами;

• брати участь у міжнародних платіжних платформах.

Юридичним особам важливо оновити внутрішні політики фінансового контролю, щоб відповідати вимогам фінмоніторингу, KYC і AML.

10. Висновок

Легалізація електронних грошей — це черговий крок України до цифрової економіки, який відкриває нові горизонти для бізнесу, спрощує фінансові операції й підвищує прозорість розрахунків.

Водночас використання таких інструментів вимагає чіткої юридичної та податкової обізнаності. Професійний юридичний супровід допоможе компаніям правильно оформити операції, пройти авторизацію в НБУ, підготувати внутрішні політики і уникнути ризиків фінмоніторингу.

Україна робить рішучий крок до цифрового фінансового майбутнього, де електронні гроші стають невід’ємною частиною економіки, а їх легалізація — запорукою стабільності та прозорості фінансових процесів.