Збір доказів з метою визначення розміру шкоди, завданої збройною агресією РФ

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну перед державою, бізнесом та громадянами постало безпрецедентне завдання — належне документування та доведення шкоди, заподіяної внаслідок військових дій. Збір доказів став першим і найважливішим етапом на шляху до відшкодування збитків як у національних, так і міжнародних судах.

У цій статті розглянемо, які види доказів мають юридичне значення, хто уповноважений їх фіксувати, та які практичні кроки необхідно зробити для визначення розміру шкоди, спричиненої збройною агресією РФ.

1. Правові підстави для збору доказів

Право на відшкодування збитків закріплене у статті 22 Цивільного кодексу України — особа, якій завдано майнової або моральної шкоди, має право на її повне відшкодування.

Крім того, стаття 56 Конституції України гарантує кожному право на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади або інших осіб.

Міжнародно-правові норми також визнають право України та її громадян на компенсацію. Зокрема, резолюції Генеральної Асамблеї ООН №ES-11/5 (листопад 2022 року) заклали основу для створення Міжнародного компенсаційного механізму, який має забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної російською агресією.

2. Категорії шкоди, яка підлягає фіксації

Для ефективного збору доказів необхідно визначити види шкоди, які підлягають компенсації. Вони поділяються на три основні групи:

1. Матеріальна (майнова) шкода – знищення або пошкодження майна (будівель, транспортних засобів, обладнання, товарів, земельних ділянок).

2. Економічна шкода – втрата прибутку, зупинення виробництва, невиконання контрактів, знищення інвестиційних проектів.

3. Нематеріальна (моральна) шкода – страждання фізичних осіб, пов’язані з війною, а також репутаційні втрати бізнесу.

3. Хто має право збирати та фіксувати докази

Згідно з чинним законодавством, збір доказів може здійснюватися:

• самими потерпілими (громадянами, підприємцями, компаніями);

• органами державної влади (військові адміністрації, органи ДСНС, поліція, місцеві ради);

• експертами або спеціалізованими установами, які проводять оцінку збитків;

• адвокатами або представниками, уповноваженими представляти інтереси потерпілого.

Важливо, щоб усі зібрані матеріали мали доказову силу у судах України та за її межами.

4. Види доказів, що мають юридичне значення

📸 Фото- та відеофіксація

Здійснюється безпосередньо після події. Має містити дату, координати, об’єкт пошкодження, деталі з різних ракурсів.

🧾 Документальні докази

• правовстановлюючі документи (свідоцтва про право власності, договори оренди, інвентаризаційні акти);

• бухгалтерські документи (баланси, накладні, звіти, акти списання);

• довідки органів влади про факт обстрілу або руйнування.

🧑‍⚖️ Акти обстеження та оцінки збитків

Проводяться сертифікованими експертами або комісіями органів місцевого самоврядування. В акті зазначається характер пошкоджень, попередній розмір збитків, фотофіксація, підписи уповноважених осіб.

🗣️ Свідчення очевидців

Показання сусідів, працівників підприємства, охорони чи представників місцевої влади можуть доповнити доказову базу.

🌍 Дані з відкритих джерел

Супутникові знімки, публікації у ЗМІ, повідомлення міжнародних організацій також визнаються доказами у міжнародних процесах.

5. Методика оцінки шкоди

Оцінка проводиться відповідно до Методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, затвердженої постановою КМУ №326 від 20.03.2022 року.

Методика передбачає декілька ключових етапів:

1. Первинна фіксація — документування факту руйнування або пошкодження.

2. Експертне обстеження — встановлення технічного стану об’єкта та розміру втрат.

3. Розрахунок збитків — визначення прямої матеріальної шкоди (за ринковими цінами) та упущеної вигоди.

4. Підготовка висновку — експертний звіт або довідка, що може бути використана у суді чи компенсаційному механізмі.

6. Збір доказів для міжнародних процесів

Українські компанії та громадяни можуть подавати зібрані докази до:

• Міжнародного компенсаційного реєстру, який формується під егідою Ради Європи;

• Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) — за статтями 1 Протоколу №1 (захист власності) та 8 (право на житло);

• Міжнародного кримінального суду (МКС) — для фіксації злочинів проти цивільного населення та майна.

Важливо, щоб усі матеріали були оформлені згідно з міжнародними стандартами доказовості — автентичні, достовірні, належним чином засвідчені.

7. Практичні поради

1. Починайте фіксувати шкоду одразу після події. Навіть якщо немає можливості викликати експерта, зробіть фото та зберігайте координати.

2. Не змінюйте стан пошкодженого майна до огляду. Це важливо для достовірності експертизи.

3. Зберігайте всі документи. Навіть квитанції про ремонт або оцінку — вони можуть бути доказами у майбутньому процесі.

4. Звертайтеся до юриста. Професійний супровід допоможе правильно оформити документи для судів або міжнародних органів.

5. Оформлюйте довіреність на представника. Якщо фізично неможливо самостійно брати участь у процедурі, адвокат може діяти від вашого імені.

8. Висновок

Збір доказів — це не просто бюрократична формальність, а стратегічний інструмент майбутнього відновлення. Лише системний, юридично грамотний підхід дозволить перетворити факти руйнування на реальні компенсації, які Україна та її громадяни зможуть отримати від держави-агресора.

Підготовка належної доказової бази сьогодні — це запорука справедливості завтра.
І саме на цьому етапі фахові юристи відіграють ключову роль: вони допомагають структурувати, оформити та легалізувати кожен доказ, щоб у майбутньому він став частиною великого міжнародного процесу відновлення.