Штраф в размере почти 1 млн грн отменен: как мы защитили руководителя агробизнеса в споре с таможней

Команда Axel Legal успішно захистила керівника компанії аграрного сектору у спорі з митним органом щодо притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Постанову митниці скасовано в двох інстанціях, а штраф у розмірі майже 1 млн грн — знято повністю.

Ділимося практичним досвідом: у чому полягала претензія митниці, як будувався захист і які висновки з цього кейсу варто зробити кожному експортеру.

Суть спору

Компанія-експортер здійснювала поставки насіння соняшнику з використанням сертифікатів походження товару EUR.1, що дає право на пільгову ставку вивізного мита.

Митниця дійшла висновку, що пільгову ставку було застосовано неправомірно, а розмір митних платежів через це зменшено на суму понад 311 тис. грн. На підставі цього митний орган притягнув керівника компанії до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та наклав штраф у розмірі 300% від суми, яку вважав несплаченою, — майже 1 млн грн.

У чому була особливість справи

Митниця фактично поклала на керівника компанії відповідальність за обставини, які стосувалися інших учасників ланцюга постачання. Претензії ґрунтувалися на сумнівах щодо документів контрагентів та окремих даних із податкових баз — тобто на факторах, які перебували поза контролем самого експортера.

При цьому товариство діяло максимально відкрито та добросовісно:

• для митного оформлення експорту було залучено професійного митного брокера;
• документи подавалися до митного органу в установленому порядку;
• сертифікати EUR.1 були прийняті митницею та використані під час оформлення без зауважень.

Іншими словами, на момент експорту в компанії не було жодних підстав сумніватися в правомірності своїх дій.

Позиція захисту

Ключова теза, яку ми послідовно доводили в судах: склад правопорушення за ст. 485 МК України передбачає умисел, і довести його зобов’язана саме митниця — а не керівник має спростовувати свою вину.

Самих лише сумнівів контролюючого органу щодо документів контрагентів або розбіжностей у податкових базах для відповідальності недостатньо. Митний орган мав довести, що керівник компанії:

• діяв умисно;
• усвідомлював недостовірність документів;
• мав на меті неправомірно зменшити митні платежі.

Жодної з цих обставин митниця не довела. Натомість матеріали справи підтверджували добросовісну поведінку компанії на всіх етапах митного оформлення.

Результат

Суд першої інстанції погодився з позицією захисту: постанову митниці скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю складу правопорушення.

Митниця подала апеляційну скаргу, однак апеляційний суд залишив її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

У підсумку керівника агробізнесу повністю захищено від штрафу майже на 1 млн грн, а постанова про порушення митних правил остаточно скасована.

Чому це важливо для експортерів

Цей кейс демонструє кілька практичних висновків для бізнесу, який працює з експортом:

1. Претензії до контрагентів — не ваша вина. Сам факт сумнівів контролюючого органу щодо документів інших учасників ланцюга постачання не може автоматично означати вину керівника компанії-експортера.

2. Умисел має довести митниця. Відповідальність за ст. 485 МК України не настає “автоматично” через донарахування платежів. Без доведеного умислу посадової особи склад правопорушення відсутній.

3. Добросовісність потрібно фіксувати заздалегідь. Залучення професійного брокера, належне документальне оформлення, відсутність зауважень митниці на етапі експорту — усе це стало вагомими аргументами в суді. Що ретельніше компанія документує свої процеси, то міцніша її позиція в разі спору.

4. Захищатися варто активно. У таких спорах важливо доводити не лише правильність документального оформлення, а й відсутність умислу та особистої вини посадової особи — і робити це системно, від першої інстанції.

Аксель Легал продовжує захищати бізнес у спорах з податковими та митними органами — від аналізу ризиків і підготовки правової позиції до повного судового супроводу.

Автор статті: Віталій Бодюк